Обтяжені, засмучені, невтішні... (На Страсну П'ятницю)
На Страсну П'ятницю
Обтяжені, засмучені, невтішні,
Прийдіть! Переступіть лишень поріг!
Ми всі на цьому світі такі грішні,
Прийдіть і поклоніться аж до ніг.
Дивіться: о, які болючі рани...
Як плаче нині серце і душа.
Як сумно, як жалобно нині в храмі
Весь світ прийшов оплакати Христа.
Не лаврами – колючим терням вкрили.
Ясне чоло і золоте Його волосся,
І на хресті вмирати залишили,
Пробивши наскрізь руки й ноги босі.
Струмками крові ллється із розп 'яття.
Велика жертва Сина і Отця.
За всіх нас, мої сестри, мої браття,
За всіх, з початку світу й до кінця.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 5760 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдет в него. - Сергей Сгибнев Это по вашей вине, уважаемые родители, тысячи мальчишек и девчонок хватают СПИД. По вашей вине они садятся на иглу. По вашей вине рожают неизвестно от кого и бросают своих детей в родильной палате. Вы не потрудились обратиться к Богу за советом, не спросили, как нужно воспитывать детей.
Скажете, - жестоко?! Да! Жестоко! Очень жестоко — родить ребенка и бросить его на растерзание диким животным.
Далеко ли ушли родители сегодняшние? Безбожники, надеющиеся на свои силы, на деньги, на власть, на гороскопы? Они так же бросили своих детей на растерзание духам эгоизма, наркомании, неповиновения, сексуальной распущенности. К кому взывают они?